Привіт! Ласкаво просимо до мого блогу, де я розповім вам про мурали в Гданській Заспі. Якщо ви любите мистецтво, культуру та подорожі, ви у правильному місці. У цій статті я розповім вам, чому варто відвідати Заспу та помилуватися її надзвичайною колекцією фресок, яка є найбільшою галереєю монументального живопису в Європі.
Ви дізнаєтесь, як створювалася ця колекція, які її найцікавіші та найважливіші роботи, яке значення та цінність вона має для мешканців та туристів та як її практично та приємно відвідати. Я запрошую вас читати та коментувати.
Однак перед тим, як перейти до деталей, я хотів би поставити вам одне запитання: чи знаєте ви, що таке мурал? Можливо, ви думаєте, що це просто велика картина, намальована на стіні будівлі. Але це не все.
Мурал — це не лише зображення, а й форма спілкування, мистецький і соціальний досвід, інструмент для освіти та інтеграції, і навіть спосіб змінити середовище та покращити якість життя. Часто плутають з графіті. Фреска — це живе мистецтво, яке впливає на людей і місця.
Фреска також є різноманітним мистецтвом, яке має багато варіацій і стилів. Ви можете зустріти історичні фрески, які зображують важливі події чи постаті з минулого. Ви можете побачити абстрактні фрески, які грають формами та кольорами. Ви можете зустріти реалістичні фрески, які відображають реальність або створюють оптичні ілюзії. Ви можете помилуватися символічними фресками, які мають глибокий сенс або повідомлення. Ви також можете знайти жартівливі фрески, які змусять вас сміятися чи іронізувати.
У Гданській Заспі ви знайдете всі ці типи фресок та багато іншого. Заспа – це барвистий та історійний житловий масив, який приваблює як любителів мистецтва, так і тих, хто цікавиться світом. Це місце зустрічі культури та мистецтва, яке дарує незабутні враження та емоції. Тут є унікальна в європейському масштабі галерея фресок.
Історія створення колекції монументального живопису в Заспі
Чи знаєте ви, що колекція фресок у Заспі є найбільшою галереєю монументального живопису в Європі? А чи знаєте ви, як і коли виникла ця неординарна мистецька ініціатива? Якщо ні, то запрошую вас дізнатися про історію колекції фресок у Заспі, яка така ж цікава та колоритна, як і розписи на стінах.
Все почалося в 1997 році, коли з нагоди 1000-річчя Гданська на стінах десяти житлових будинків у Заспі з'явилися перші мурали. Це були праці Рафала Росковінського, який представив дві найзнаковіші постаті польської історії: Леха Валенсу, батька руху «Солідарність», який змінив хід польської та європейської історії наприкінці 20 століття, і Папи Івана Павла ІІ, який був джерелом духовної сили та надії для багатьох поляків.
Ці перші фрески були історично-патріотичними та мали на меті відзначити важливі події та людей минулого.
Однак справжній розквіт колекції фресок у Заспі відбувся лише після 2008 року, коли ідею оновив і розвинув Інститут культури міста. Відтоді колекція щороку поповнюється новими монументальними картинами, створеними художниками з усього світу. Нині в Заспі налічується понад 60 муралів, які представляють різноманітні стилі та теми. Деякі з них абстрактні, деякі реалістичні, треті символічні чи жартівливі.
Але всі вони мають спільний знаменник: вони є вираженням мистецького вираження та соціальної комунікації.
Збірка монументального живопису в Заспі – це не лише мистецький, а й соціальний проект. Його творці хотіли змінити вигляд маєтку, який багато років вважався сірим і похмурим. Завдяки стінописам Заспа стала барвистою та радісною, а її жителі відчули гордість та спільноту. Більше того, колекція фресок у Заспі стала туристичною та освітньою визначною пам’яткою для багатьох гостей Гданська.
Як бачите, історія створення цієї надзвичайної галереї — це історія пристрасті, творчості та відданості. Це історія людей, які хотіли зробити мистецтво інструментом змін і діалогу. Це історія місця, яке відновило свою самобутність і красу. І це лише початок історії, адже колекція продовжує рости та дивувати новими творами.
Якщо ви хочете дізнатися більше про окремі мурали в Заспі, їхніх авторів та повідомлення, запрошую вас читати далі. Далі я пропоную вам огляд найбільш цікавих і важливих робіт, які варто побачити на власні очі.
Огляд найцікавіших і найважливіших муралів Заспи
Про історію колекції монументального живопису я вже розповідав. А зараз я хочу представити вам огляд найцікавіших і найважливіших муралів Заспи, які варто побачити на власні очі.
Я не буду описувати всі 60 фресок, тому що це займе багато часу та місця, а крім того, я не хочу розповідати вам усі таємниці та сюрпризи, які чекають на вас в одному з найцікавіших районів Гданська. Натомість я вибрав кілька прикладів фресок, які, на мою думку, представляють різні стилі та теми, які можна знайти в маєтку.
Ось вони:
«Лідер праці» - сатира на споживацтво та соцреалізм
На стіні багатоквартирного будинку за адресою Bajana 5a ви можете побачити мурал під назвою «Work Leader», який є роботою Клауса Клінгера, німецького художника, який займається муралами та міжнародним співробітництвом. Цей мурал був створений у 2012 році та представляє іронічний образ жінки, яка є зразком праці та споживання.
На фресці зображена жінка в червоному комбінезоні та білому фартуху, як типова фабрична робітниця соціалістів. Ця жінка йде по квітучому лугу, штовхаючи бездонний візок з різними продуктами та предметами. На обличчі жінки – посмішка та задоволення, ніби вона задоволена тим, що робить.
Твір є прикладом сатиричного та критичного стилю, оскільки представляє образ, який висміює та ставить під сумнів як соціалістичний реалізм, так і споживацтво. Соціалістичний реалізм був офіційним стилем мистецтва комуністичної Польщі, який мав пропагувати ідеологію та цінності системи. Консьюмеризм – це сучасний спосіб життя, який передбачає надмірне придбання та використання матеріальних благ. Мурал показує, що обидва стилі є абсурдними та шкідливими для людей та навколишнього середовища. Це також показує, що ці два стилі є суперечливими та несумісними.
Це одна з найкращих робіт Клауса Клінгера, який є одним із найактивніших і найвідоміших художників фресок у світі, і його роботи часто надихаються місцевою культурою та історією, а також глобальними проблемами та виклики. Клінгер створив понад 150 фресок у співпраці з художниками з усіх континентів. Виконував мурал у Німеччині, Нікарагуа, Чилі, Кубі, Бразилії, Туреччині, Польщі, Сенегалі, Намібії.
Мура — це зображення жінки, яка є символом праці та споживання у двох різних системах. Це також картина польської дійсності, сповненої конфліктів і змін. Це також свідчення сміливості та креативності Клауса Клінгера, який не боявся братися за складні та суперечливі теми. Робота доводить, що мистецтво може бути інструментом спілкування та діалогу, навіть якщо ми не завжди згодні.
Мандрівники на стіні - мурал про глобалізацію та туризм
На вулиці Bajana 7a в Гданську є фреска, яка привертає увагу своїми розмірами та кольорами. Це робота іспанської художниці Сани, яка створила її в 2013 році. Художник зображує людей з різних країн і культур, які подорожують світом і відвідують відомі місця. Що спільного у цих мандрівників? Вони справжні дослідники чи просто туристи, які стежать за модою?
Робота Сана є коментарем до сучасного явища глобалізації та індустрії туризму. Художниця хоче запитати, чи подорожі – це спосіб розширити кругозір і дізнатися про інші культури, чи радше відтворити стереотипи та зберегти нерівність.
Як наголошує Сан, персонажі фрески були раніше сфотографовані ним у різних місцях світу, що свідчить про те, що вони реальні, а не вигадані люди. Однак їхня міміка та одяг не видають жодних емоцій чи особистості. Вони схожі на манекени або фігурки з настільної гри. Так виглядає подорож у 21 столітті? Це пригода чи рутина?
Sana заохочує вас подумати про значення та цінність подорожей у часи, коли вони легкі та звичайні. Це також показує красу та різноманітність світу, який варто пізнати та поважати. Це робота, яка не тільки прикрашає місто, але й викликає дискусію.
Діалог із польським живописом – студентський мурал на вулиці Баяна
На вулиці Bajana 9a / 11c у Гданську ви можете помилуватися муралом, який є результатом співпраці студентів Гданської школи фрески. Він був створений у 2012 році в рамках проекту, натхненного польським живописом ХХ століття. Це диптих, який складається з двох частин, оптично з’єднаних стрічкою. Кожна частина стосується стилю та мотивів одного з польських художників.
У лівій частині роботи ми бачимо фрагмент картини Томаша Татаркевича, відомого своїми абстрактними геометричними композиціями. Праворуч бачимо фрагмент картини Яна Тарасіна, який писав пейзажі та натюрморти в стилі експресіонізму. Стрічка, що з’єднує два фрагменти, є цитатою з картини Стефана Геровського, який створював кольорові абстракції. На стрічці також є підписи авторів та назви їхніх робіт.
Творчість художників – це діалог між студентами та майстрами польського живопису. Він показує різноманітність і багатство польського мистецтва 20 століття. Це також данина митцям, які вплинули на розвиток польської культури.
«Іван Павло ІІ і Лех Валенса» – суперечливий образ двох ікон польської історії
На стіні кварталу за адресою Dywizjonu 303 33a ви можете побачити роботу під назвою «Іван Павло ІІ і Лех Валенса», яка є роботою Рафала Росковінського, того самого художника, який створив першу фрески в Заспі 1997 року.
Цей проект був створений у 1999 році та викликав багато суперечок. Він представляє двох найвідоміших діячів сучасної польської історії: Папу Римського Івана Павла ІІ, який був джерелом духовної сили та надії для багатьох поляків, та Леха Валенсу, батька руху «Солідарність», який змінив курс польської мови. та європейська історія кінця 20 ст.
На роботі Папа та Валенса зображені в динамічній позі, ніби готові діяти чи боротися. Папа тримає в руці жезл, а Валенса - прапор із написом "Солідарність". На задньому плані зображено ескіз папського вівтаря, який відсилає до меси, яка відбулася в Заспі 1987 року під час третього паломництва Івана Павла ІІ до Польщі.
Папа Римський намальований у релігійному стилі, який нагадує великі прапори, які прикрашали фронтонні стіни блоків під час папської меси. На обличчі Папи є посмішка і благословення, а його постать оточена променями світла. Валенса намальований у стилі коміксів, який характеризується різкістю та динамічністю ліній. Валенса має люте й рішуче обличчя, а його постать оточена червоним полум’ям. Папський вівтар намальований у стилі ескізу, що наводить на думку про незавершеність і недосконалість.
Твір є не лише цікавим прикладом поєднання мистецтва та історії, але й вираженням протиріч і напруги, які супроводжували польську політичну трансформацію. Фреску розкритикували як прихильники, так і противники Папи та Валенси.
Дехто вважав це профанацією та образою папи, якого вважали святим. Інші вважали, що графіка прославляє Валенсу, якого підозрювали у співпраці з комуністичними службами.
Євро в небезпеці - про кризу в єврозоні
На вулиці Diwizjonu 303 13b у Гданську ви можете помилуватися муралом, який розповідає про політичну та економічну ситуацію в Європі. Це робота аргентинського художника Лукаса Ласьє, відомого як Парбо, який спеціалізується на графіці та ілюстрації. Мурал був створений у 2012 році, коли криза єврозони була на піку.
На роботі зображено вершника на коні, який тримає в руці щит із символом євро. Щит невеликий і мало захищає вершника від небезпеки. Кінь рожевий, а сам казковий вершник своїми рисами обличчя нагадує шимпанзе.
Зображення свідчить про те, що єдина європейська валюта під загрозою та неефективна для захисту від економічних і соціальних проблем. Керують некомпетентні люди як мавпи. Художник згадує свій досвід в Аргентині, яка пережила серйозну фінансову кризу на початку 21 століття.
Фреска Парбо є попередженням і критикою для Європи, яка бореться з державним боргом, безробіттям і нерівністю. Це також показує, що валюта — не єдиний фактор, що з’єднує нації та культури. Це графіка, яка не лише прикрашає місто, а й спонукає до роздумів про майбутнє Європи.
Великий доглядач: фреска про буденність та ілюзії
На вулиці Diwizjonu 303 17a у Гданську ви можете помилуватися фрескою, яка зображує звичайну сцену з міського життя. Це двірник, який підмітає стіну блоку, на якому вона намальована. Робота є роботою Юба Мьонстера, німецького художника, який займається живописом, ілюстрацією та муралізмом. Він був створений у 2010 році в рамках проекту "Street Art Jam".
Однак у картині є таємниця, яку можна розкрити лише в потрібний момент. Тінь від підмітального двірника намальована так, що створює оптичну ілюзію, коли на неї потрапляє сонце. Тоді складається враження, що двірник підмітає тротуар, а не стіну. Таким чином, мурал стає грою між реальністю та уявою, між двома та трьома вимірами.
Існує легенда, що твір був особистим автором. Насправді доглядач був сусідом Юба Монстера, який живе в Бремені. А герой – адвокат, який має звичку щоранку підмітати вулицю перед своїм будинком. Юб Монстер захоплюється його наполегливістю та пристрастю та вирішив відзначити його на стіні.
Твір можна розглядати як данину поваги героям побуту, які дбають про порядок та естетику міста. Це також запрошення розважатися та відкривати сюрпризи у вуличному мистецтві.
Колоритне вшанування Шимборської: дивіться фрагмент поезії лауреата Нобелівської премії
На вулиці Diwizjonu 303 9d у Гданську ви можете помилуватися фрескою, яка є поєднанням живопису та поезії. Це робота італійського художника Opiemme, який одночасно є вуличним художником і поетом. Мурал був створений у 2014 році в рамках проекту «Vortex», який полягав у створенні муралів за мотивами місцевих поетів.
Фреска показує каскад кольорів, що стікає з верхньої частини будівлі на стіну. Вони трохи нагадують різнокольорову штору. Кольори символізують життя та енергію, яку приносить у місто вуличне мистецтво. фоном для каскаду кольорів є злегка темна зірка, схожа на вірус або якусь клітинку донизу.
Робота також покликана привернути увагу перехожих і спонукати їх уважніше придивитися до стіни. Там глядач бачить фрагмент вірша Віслави Шимборської, польської нобелівської лауреатки, однієї з найвидатніших поетес ХХ століття.
Куплет із пісні «Under One Star» звучить так: «Так, не звертай на мене занадто багато уваги. Серйозно, будь щедрим до мене.
Творчість Опіємме — це данина поваги Шимборській та її поезії, яка поєднала простоту та глибину, іронію та рефлексію, гумор та серйозність. Це також вияв захоплення польською культурою та літературою, які надихають митців з усього світу.
Будівництво підрозділу – мурал про незавершену історію Польщі
На одній зі стін будинку на вулиці Dywizjonu 303 5f є незвичайний мурал. Це робота Яцека Велебського, відомого вуличного художника, який створив її у 2010 році. Робота присвячена 30-річчю профспілки «Солідарність», громадського руху, який ініціював зміни в Польщі та призвів до падіння комунізму.
На зображенні ми бачимо фігуру людини, яка ніби складається з різних частин, шестерень, ременів та інших елементів. Це нагадує конструкцію машини, яка складається з багатьох елементів.
Митець хоче показати нам, що людина схожа на машину, яку потрібно постійно будувати та вдосконалювати. Митець припускає, що історія Польщі та її громадян не закрита, а продовжується. Це запрошення поміркувати про нашу ідентичність, свободу та гідність.
303 Squadron - фреска з людськими обличчями легендарних пілотів
На стіні будинку на вулиці Dywizjonu 303 3a ви можете помилуватися муралом із зображенням пілотів 303-ї ескадрильї, польського авіаційного підрозділу, який брав участь у битві за Британію в 1940 році. Картина заснована на автентичній фотографії, зробленій в RAF Northolt в Лондоні, на якій зображена схема конструкції знаменитого винищувача Spitfire.
Він має на меті показати не лише героїзм льотчиків, а й їхні індивідуальні характери та долі. У кожного з них своя історія, свої мрії, свої захоплення. Вони не просто анонімні герої війни, а люди від плоті.
Наприклад, підполковник Ян Цумбах (п’ятий зліва), ескадрилья, який використовував прізвисько Дональд Дак, після війни став найманцем, контрабандистом, власником дискотеки в Парижі та пілотом повітряного таксі.
Твір є даниною пам'яті тим незвичайним людям, які відстоювали свободу та гідність своєї Батьківщини.
Балтійські скарби в консервній банці – фреска з вулиці Дивізьйону, 303
На одному з будинків на вулиці Dywizjonu 303 3f у Гданську можна помилуватися незвичайним муралом, створеним у 2011 році. На ньому зображена велика банка, з якої випливає риба, характерна для польського узбережжя Балтійського моря. Це: камбала, тріска, оселедець і подорожник.
Фреска має освітній вимір, оскільки демонструє багатство та різноманітність морської фауни Балтійського моря, якому загрожує надмірний вилов риби та забруднення води. Робота також має художню цінність, оскільки вона виконана реалістично та деталізовано, водночас має веселу та оригінальну ідею.
Двійковий Witkacy
На стіні кварталу за адресою Pilotów 8h ви можете побачити фреску, яка є даниною пам’яті одному з найбільших польських художників і письменників – Станіславу Ігнацію Віткевичу, відомому як Віткацій.
На фресці зображено цитату з його роману «622 водоспади Бунга, або Демонічна жінка», у якій він написав: «Мистецтво — це окремий світ, це остаточне відображення єдності буття». Ця цитата закодована в двійковій системі, тобто за допомогою нулів і одиниць. Нулі та одиниці позначаються крапками різного розміру: малі крапки — нулі, а великі — одиниці.
Кожен рядок коду складається з шести крапок, які відповідають одній літері або символу.
Це робота мистецької групи Gdańskie Studio Muralu, яка спеціалізується на створенні фресок на замовлення.
Макет було згенеровано комп’ютерною програмою, яка перетворила текст у двійковий код. Однак ця програма не була досконалою і допустила помилку в одному рядку коду, що завадило правильному читанню цитати.
Цю помилку помітив професор математики з Ґданського технологічного університету, який повідомив про це авторів. У нижній частині фрески ви можете побачити виправлений підпис Віткевича, який читає Станіслав Ігнацій Віскевич замість Віткевича.
Ця робота є не лише цікавим прикладом поєднання мистецтва та технологій, а й виявом поваги та захоплення творчістю Віткаці, який був не лише письменником, а й художником, фотографом, філософом і драматургом .
Віткаці був надзвичайно оригінальним та експериментальним художником, який творив відповідно до власної теорії чистої форми. Його твори часто були суперечливими та незрозумілими для тогочасної аудиторії, але сьогодні вони вважаються шедеврами літератури та мистецтва.
Крім іншим, це зображення не є очевидним і зрозумілим для всіх.
«Балтика» - подорож до морських глибин
На стіні кварталу за адресою Pilotów 10a можна помилуватися муралом під назвою «Bałtyk», який є роботою французької художниці Zilda. Цей мурал був створений у 2011 році і представляє незвичайну сцену з підводного життя.
На фресці ми бачимо дайвера, який занурився у воду Балтики та відкрив для себе дивовижний світ, повний фантастичних істот і предметів. Однак це не типові риби, ракоподібні чи рослини, які можна знайти на дні моря. Це гібриди, які поєднують органічні та механічні елементи, природні та штучні, реальні та вигадані.
На фресці ми можемо побачити напр. автомобілі, що мають турбіни замість коліс, що дозволяє їм рухатися по воді. Також ми можемо побачити футуристичний підводний човен, що нагадує космічний корабель. Ми також можемо помітити дивних риб із людськими обличчями чи частинами тіла. Ми також можемо подивитися на водолаза, який з жахом спостерігає за косяками цих істот і предметів, які його оточують. Його обличчя виражає подив і страх, а також цікавість і захоплення.
Розпис виконано в синьо-зелених тонах, що відсилає до справжнього кольору Балтійського моря.
Це приклад сюрреалістичного та фантастичного стилю, оскільки він зображує сцену зі сну чи кошмару, яка не має нічого спільного з реальністю.
Це також є вираженням критики та іронії щодо втручання людини в природне середовище, що призводить до забруднення та деградації моря. І запрошення до роздумів над власною ідентичністю та стосунками з іншими істотами.
«Нарцис» - портрет закоханої людини
На стіні кварталу за адресою Pilotów 5a можна помилуватися муралом «Narcyz», який є роботою польської художниці Ekta. Цей мурал був створений у 2011 році і зображує фігуру міфічного Нарциса, який був настільки зачарований своїм відображенням у воді, що не звертав уваги ні на що інше.
На фресці ми бачимо руку Нарциса, вона розташована на тлі багатьох елементів, що символізують його тіло. Нарцис, бажаючи довершити своє кохання, вириває шматок себе, щоб відчути смак. Мурал має розміри 15 х 36 метрів і є одним із небагатьох таких великих муралів у Заспі, створених без участі помічників.
Картина є прикладом сюрреалістичного та психологічного стилю, оскільки вона зображує сцену зі сну чи кошмару, яка не має нічого спільного з реальністю. Це також вираження критики та іронії до людського марнославства та егоїзму, що призводить до самотності та страждань. Це також запрошення поміркувати над власною ідентичністю та стосунками з іншими людьми.
Фреска є не лише цікавим прикладом поєднання мистецтва та психології, а й виявом вдячності та захоплення роботою Екти, яка є однією з найвідоміших польських художниць стінопису. Його роботи часто суперечливі і незрозумілі багатьом людям, але сьогодні вони вважаються шедеврами сучасного мистецтва.
Картина «Нарцис» була включена до Всесвітнього атласу вуличного мистецтва та графіті, виданого Єльським університетом у 2013 році.
Льотчик, корови та художник - мурал з історією в Заспі
На стіні будівлі за адресою Pilotów 6f у Гданську ви можете побачити незвичайний мурал, намальований у 2013 році Шаєм Даханом – ізраїльським художником, який живе в Сполучених Штатах.
На зображенні зображено пілота літака American Express 1920-х років, якому довелося здійснити аварійну посадку на лузі, повній корів. Приземлившись, він пошкодив огорожу і змусив наляканих тварин тікати.
Хіхікання історії полягає в тому, що фреска була намальована на житловому масиві, який розташований у межах колишнього майданчика для посадки польових літаків. Художник хотів показати, що його ситуація схожа на долю нещасного пілота, адже його роботи в публічному просторі люди можуть сприймати по-різному, навіть якщо він має добрі наміри.
Шай, розробляючи графіку, не знав, що його робота буде побудована на вулиці Пілотів, що надає їй додаткового значення та символізму.
Дирижабль і фабрика консюмеризму - мурал з минулим у Заспі
У Заспі, на Pilotów 12a, є мурал, створений у 2009 році. Це данина 70-річчю початку Другої світової війни. Її автором є Маріуш Варас, який створює свої роботи в техніці трафарету. Ця техніка дозволяє малювати на стіні швидко, але вимагає попереднього вирізання трафарету в студії.
На картині зображені дирижабль і літак, пов'язані з історією цього місця. Порадившись із місцевими жителями, художник змінив початковий план і замість літака намалював дирижабль.
У 1932 році неподалік від того місця, де сьогодні знаходиться житловий будинок із вищезазначеним фрескою. Знаменитий Graff Zeppelin приземлився в аеропорту на нинішній вулиці Гінка, а в 1913 році SL-1, побудований Йоганном Шютте, професором Technische Hochschule, тобто сьогоднішнього Гданського технологічного університету.
Ця робота також має інший шар значення, оскільки вона посилається на іншу фреску, яка була на тій же стіні в 1984 році. Це був мурал M-City, тобто Марека Чахора та Збігнєва Мелевчика. Це був протест проти арешту Анджея Ґвязди, друга з альпіністського клубу Труйміста.
Той розпис складався зі слів «Звільніть зірку», який було намальовано за кілька хвилин за допомогою пензля та мітли. Наступного дня пожежники спробували зафарбувати напис, але зробили це настільки невміло, що напис став ще помітнішим, особливо вночі.
Перші літери пароля залишилися недоторканими, оскільки пожежники не мали достатньо високої стріли. Влада звернулася до приватних компаній, але всі вони відмовилися співпрацювати, посилаючись на брак часу. Напис нарешті зафарбували, але він назавжди залишився в пам’яті місцевої громади.
Барвистий плющ - мурал з душею в Заспі
У Заспі, на Pilotów 14a, є мурал, намальований у 2011 році Мазу Прозаком. Це один із найбільш трудомістких та оригінальних проектів у рамках проекту «Gdańskie Murale».
У творі зображено рослини і тварини в яскравих і різноманітних кольорах. Художник називає свою роботу психоделічним плющем, тому що вона частково імпровізована і використовує рекордну кількість кольорів.
Зображення займає всю стіну будівлі та видно здалеку. Мешканці вулиці Пілотів також допомогли у створенні муралу, намалювавши деякі кольорові плями в нижній частині стіни. Це не лише робота митця, а й вияв співпраці та участі місцевої громади.
Лех Валенса в пікселях на стіні
У Заспі, на Pilotów 17, є робота, пов’язана з Лехом Валенсою. Він жив у цьому кварталі з родиною, коли був лідером «Солідарності» та лауреатом Нобелівської премії миру.
Один із муралів був створений у 2008 році, саме до 25-річчя отримання цієї престижної нагороди. Фреска — це збільшена фотографія Леха часів інтернування, виконана художником Маріушем Варасом.
Мурал цікавий тим, що зблизька виглядає як абстрактний візерунок, і лише здалеку проступає чіткий портрет лідера «Солідарності». Таким чином, фреска є символом боротьби за свободу та демократію, яка була неясною та важкою, але зрештою переможною.
Ракета - тотем - мурал із застереженням у Заспі
У Заспі, на Pilotów 18a, є картина, написана у 2012 році трьома художниками зі Швеції. На ньому видно тотем, вписаний у зображення ракети, що запускає, що представляє жадібну цивілізацію. Ракета призначена як спосіб для людства втекти на іншу планету, коли Земля буде повністю знищена через надмірне використання її природних ресурсів.
Картина має назву «The Future Was Here», яка є тегом, тобто підписом, який у культурі графіті позначає місце присутності художника. Шведи не сумніваються - якщо ми не змінимо спосіб життя і не зменшимо жадібність, наші дні на Землі полічені.
«Поцілунок» - романтичний образ з ноткою гумору
На стіні будинку за адресою Nagórskiego 7a ви можете побачити фреску під назвою «Поцілунок», яка є роботою Пьотра Бондарчика, польського режисера, який працює в Каліфорнії. Він був створений у 1997 році і являє собою кадр з однієї з найвідоміших кіносцен в історії кіно, збільшений до розмірів стіни.
Це сцена поцілунку між Реттом Батлером і Скарлетт О'Хара з фільму 1939 року «Віднесені вітром». Цей фільм є екранізацією роману Маргарет Мітчелл, який розповідає історію жителів американського Півдня під час Громадянської війни та Реконструкції. Фільм вважається шедевром і класикою кіно, а також одним із найромантичніших і найдраматичніших фільмів усіх часів.
Зображення є прикладом піксельного стилю, оскільки воно показує рамку, що складається з невеликих квадратів різних кольорів. Ці пікселі створюють ефект мозаїки, який здалеку виглядає реалістично, а зблизька — абстрактну композицію.
Фреска також є прикладом стилю поп-арт, оскільки вона зображує культовий образ із масової культури, який переноситься в новий контекст і набуває нового значення. Це також приклад гумористичного стилю, оскільки представляє образ, який викликає сміх і подив у глядачів.
Картина викликала багато суперечок і обговорень, оскільки дехто впізнав на ній не Ретта Батлера і Скарлетт О'Хара, а іншу відому пару - Леха і Дануту Валенсу. Лех Валенса був лідером руху «Солідарність» і першим демократично обраним президентом Польщі після падіння комунізму. Данута Валенса була його дружиною та матір’ю восьми дітей.
Деякі люди думали, що на фресці зображено поцілунок Валенси, оскільки обличчя Ретта Батлера було нерозбірливим і схожим на обличчя Леха Валенси. Інші вважали, що на ньому зображений поцілунок Валенси, оскільки це був навмисний прийом художника, який хотів відзначити або розкритикувати Валенсу. Серед жителів існувала легенда про поцілунок Леха і Данути Валенс, яка стала джерелом жартів і пліток.
Ця робота є не лише цікавим прикладом поєднання мистецтва та кіно, а й вираженням протиріч і напруги, які супроводжували польську політичну трансформацію. Його критикували як прихильники, так і противники Валенси. Дехто вважав це профанацією та образою фільму «Віднесені вітром», який трактували як шедевр і класику кіно. Інші вважали це профанацією та образою Валенсів, яких вважали героями та іконами польської історії.
Проте картина також є доказом того, що мистецтво може бути інструментом спілкування та діалогу, навіть якщо ми не завжди згодні.
«Тисячоліття Гданська» - вид на місто та затоку зверху
На стіні кварталу за адресою Nagórskiego 9g ви можете побачити роботу під назвою «Тисячоліття Гданська», яка є роботою Тіма Портлока, американського художника комп’ютерної графіки та анімації. Картина створена в 1997 році і показує пейзаж околиць міста, знятий з висоти пташиного польоту. Ми також бачимо Гданську затоку, яка є важливим елементом ландшафту та історії регіону.
Ця робота є виявом поваги та захоплення Гданськом, одним із найстаріших і найкрасивіших міст Польщі. Це відсилання до контексту фестивалю, тобто до святкування тисячоліття Гданська, яке відбулося у 1997 році. Тисячоліття Гданська стало нагодою відзначити багату та бурхливу історію міста, яке стало свідком багатьох важливих подій і змін.
Однак ця фреска викликала певну суперечку, оскільки митець пропустив ключовий елемент, що ідентифікує Гданську затоку. На розписі не було видно мису Хельського півострова, який є характерним елементом узбережжя, що відділяє Гданську затоку від Балтійського моря.
Півострів Хель є важливим місцем для туристів і жителів регіону, оскільки він пропонує чудові пляжі, ліси та пам'ятки.
Це також історично важливий через солдатів, які захищали його під час Другої світової війни. Через рік його перемалював із джека той самий художник, який визнав свою помилку та виправив фреску.
Твір мистецтва — це не лише цікавий приклад поєднання мистецтва та історії, а й визнання помилок і виправлень, які є частиною творчого процесу.
«Сім'я» - образ любові та навчання між батьком і дитиною
На стіні багатоквартирного будинку за адресою Nagórskiego 9a ви можете побачити фреску під назвою «Сім’я», одну з моїх улюблених. Це робота художника з Казахстану Рустама. Він був створений у 2015 році і представляє сцену з сімейного життя.
Ми бачимо батька з дитиною, які сидять восени в парку і граються з кубиком рубіка. У персонажів, зображених у цій сцені, голови кубиків Рубіка, у батька є набір кубиків, і зараз він складає голову/кубик дитини. Можна уявити радість і зацікавленість на їхніх обличчях. На задньому плані – дерева, опале листя та іграшки, які свідчать про багатство та різноманітність світу.
Сцена є вираженням послання та філософії Рустама, який розповідає про стосунки між батьками та дитиною. Художник вважає, що для дітей дуже важливо, щоб їх виховували батьки, але до цього їх потрібно готувати заздалегідь. Це говорить нам про те, що батьки роблять кожен день у житті дитини важливим і навпаки. Ви бачите, що батько вже встиг систематизувати свої знання, і тепер він готовий передати їх своїй дитині через навчання та гру.
Картина також є доказом того, що мистецтво може бути інструментом спілкування та діалогу, навіть якщо ми не завжди використовуємо слова.
«Національні Збройні Сили» - данина пам'яті незламним воїнам
На стіні кварталу за адресою Nagórskiego 11c ви можете побачити роботу під назвою «Національні збройні сили», яка є роботою Міхала Врубеля, польського вуличного художника та графіка. Він був заснований у 2012 році, до 70-ї річниці заснування Національних збройних сил, військової організації, яка воювала проти комуністів і Рад після закінчення Другої світової війни.
На зображенні показано драматичну ситуацію, з якою зіткнулися стійкі солдати, які не склали зброї, поки решта світу святкує мир. На фресці ми бачимо трьох солдатів NSZ, оточених ворогами та зраджених союзниками. Обличчя цих солдатів мають вираз мужності та рішучості, а також смуток і страждання.
Це вияв поваги та захоплення Національними збройними силами, які були одним із найбільших і найдовше діючих антикомуністичних формувань у Польщі. Національні Збройні Сили налічували близько 100 тис. солдатів, які воювали на багатьох фронтах і територіях. NSZ були вірними продовжувачами національних і незалежницьких традицій, які сягають часів національних повстань і легіонів Пілсудського. NSZ також були жертвами репресій і переслідувань з боку комуністів і совєтів, які знищували їх пам'ять і заслуги.
Це не лише цікавий приклад поєднання мистецтва та історії, а й вираження протиріч і напруги, які супроводжували польську політичну трансформацію. Це викликає дискусію як серед прихильників, так і серед противників «Проклятих солдатів». Будівля, на якій знаходиться ця робота, розташована біля алеї Проклятих солдатів, назва якої вшановує жертву батьків нації, покладену на цю роботу.
Як дістатися до Заспи та як відвідати колекцію монументального живопису?
Якщо ви хочете побачити найбільшу у світі колекцію монументального живопису, ви вже знаєте, що вам не обов’язково летіти до Нью-Йорка чи Берліна. Все, що вам потрібно зробити, це відвідати Гданськ і відправитися в Заспу, район Гданська, який став галереєю вуличного мистецтва світового масштабу.
Заспа – це місце, де ви знайдете понад 60 фресок, які прикрашають стіни багатоповерхівок житлових. Саме тут проходить Фестиваль монументального мистецтва, який щороку збирає художників з усього світу. Саме тут була заснована Гданська школа стінопису, яка популяризує місцевих художників і навчає про вуличне мистецтво. І саме тут ви можете скористатися послугами місцевих гідів, які покажуть вам цю надзвичайну виставку.
Як доїхати та як пересуватися по Заспі? Не переживайте, це не складно. Заспа добре сполучена з центром Гданська та іншими частинами Триміста. Доїхати туди можна автомобілем, автобусом, трамваєм або поїздом SKM. Якщо ви їдете з аеропорту, ви можете скористатися нашим трансфером до аеропорту, який забезпечить вам швидкий і комфортний доступ до Заспи. Якщо ви їдете зі старого міста чи порту, ви можете замовити наше таксі, який приведе вас за вказаною адресою.
А як проїхати Заспою? Це залежить від того, скільки у вас часу і наскільки ви хочете втомитися. Ви можете оглянути колекцію монументального живопису пішки, але розраховуйте, що це займе у вас кілька годин. Ви також можете взяти напрокат велосипед або електросамокат і пересуватися швидше та ефективніше.
Якщо погода погана, ви завжди можете домовитися з таксистом, який розвезе вас по району. А якщо ви хочете мати все під рукою, ви можете завантажити мобільний додаток, який покаже вам карту фресок і розповість про них більше.
Як бачите, відвідування Ґданської Заспи – насолода не лише для очей, а й для тіла та розуму. Тож не зволікайте та плануйте свою поїздку до цієї незвичайної галереї вуличного мистецтва.
