Чому німецькі таксі кольору пудингу? Це питання може здатися смішним, але воно має цікаву історію та практичні причини. Колір німецьких таксі, відомий як «Elfenbein» (слонова кістка), був обраний не тільки з естетичних міркувань.
Він відіграє ключову роль у безпеці дорожнього руху, ідентифікації бренду та традицій, які сягають 1970-х років. Дізнайтеся, чому це, здавалося б, незвичне рішення має сенс і як воно впливає на комфорт водіння як для водіїв, так і для пасажирів. Читайте далі, щоб дізнатися про захоплюючу історію німецьких таксі та їх специфічний колір!
Чому німецькі таксі кольору пудингу, майонезу та слонової кістки?
Колір німецьких таксі, також відомий як «Elfenbein», «слонова кістка» або «майонез», бере свій початок у рішенні, прийнятому в 1971 році.
До цієї дати таксі в Західній Німеччині зазвичай фарбували в чорний колір. Однак тодішній міністр транспорту Георг Лебер ініціював зміну цієї тенденції, встановивши, що новим корпоративним і обов’язковим кольором для таксі стане фарба з кодом RAL 1015.
Чому було обрано колір пудингу?
Виділяйтеся на дорозі: яскравий колір добре помітний у русі, що підвищує безпеку як для пасажирів, так і для пішоходів.
Ідентифікація бренду: стандартизований колір допомагає клієнтам швидко ідентифікувати таксі. У багатолюдних містах, таких як Берлін чи Мюнхен, це особливо важливо.
Традиція: Вибір кольору мав практичне обґрунтування. Світлий відтінок «пудинг» зробив менш помітними забруднення та дрібні подряпини, завдяки чому таксі виглядали акуратніше.
Тепловий комфорт: у ті часи кондиціонери в транспортних засобах не були поширеними, і чорні автомобілі дуже нагрівалися на сонці. Світліший колір допоміг знизити температуру всередині таксі, зробивши поїздку комфортнішою для водіїв і пасажирів.
Історія таксі в Німеччині та ринок таксі сьогодні
Історія німецького таксі сягає початку 20-го століття, коли перші організовані транспортні служби з'явилися у великих містах, таких як Берлін і Гамбург. До Другої світової війни таксі були переважно чорного кольору, що надавало їм елегантного вигляду.
Справжні зміни відбулися в 1971 році, коли міністр транспорту Георг Лебер запровадив правила стандартизації кольору таксі. Було вирішено, що новим фірмовим кольором стане «білий слонова кістка» (RAL 1015).
Ринок таксі сьогодні
В даний час ринок таксі в Німеччині добре організований і жорстко регульований. У кожному місті є власні ліцензовані компанії таксі, які повинні відповідати певним стандартам і правилам. Наприклад, таксі повинні бути обладнані лічильниками, а водії повинні проходити регулярні медогляди та мати спеціальні права.
У великих містах, таких як Берлін, Мюнхен і Гамбург, також існують мобільні додатки для замовлення таксі, такі як FreeNow, Taxi.de або MyTaxi, які конкурують з Uber, якому довелося адаптуватися до німецьких правових норм і працювати лише з сертифікованими водіями. .водії та транспортні засоби.
Чим німецькі таксі відрізняються від польських?
Законодавчі норми: Німецький ринок таксі є більш обмеженим. Існують суворі правила щодо ліцензування, експлуатації транспортних засобів і ставок збору. У Польщі правила менш суворі, що забезпечує більшу гнучкість, але також більшу різницю в стандартах обслуговування.
Технологія: німецькі таксі часто оснащені сучасними технологіями, такими як платіжні термінали, GPS і системи моніторингу автопарку. У Польщі, хоча технології також відіграють все більшу роль, ви все ще можете знайти таксі без таких можливостей.
Ціни: витрати на таксі в Німеччині зазвичай вищі, ніж у Польщі, через вищу вартість життя та більш обмежувальні правила. Німецьким таксистам часто доводиться платити високі ліцензійні збори та проходити ретельний технічний огляд своїх транспортних засобів.
Історія таксі в Німеччині та ринок таксі сьогодні
Історія німецького таксі сягає початку 20 століття, коли перші організовані транспортні послуги з'явилися у великих містах, таких як Берлін і Гамбург.
Історія таксі в Німеччині
Перевезення таксі в Німеччині бере свій початок у 17 столітті, коли сидіння почали використовувати для перевезення людей у таких містах, як Берлін. У 19 столітті кінні екіпажі, відомі як «Дрошкен», стали популярними і використовувалися по всій Європі.
Прорив стався в 1897 році, коли в Штутгарті був представлений перший таксометр. Таксометр, пристрій для вимірювання відстані та розрахунку вартості проїзду, став стандартом і суттєво вплинув на розвиток індустрії таксі, забезпечивши більш прозорі та точні розрахунки.
Після Другої світової війни Берлін, як і багато інших аспектів міського життя, був розділений. Східний Берлін мав власні таксі, часто марки Wolga, тоді як у Західному Берліні домінували моделі Mercedes-Benz, які стали знаковими для регіону.
Система таксі в двох частинах міста суттєво відрізнялася, відображаючи більш широкі політичні та економічні розбіжності.
У 1971 році, щоб стандартизувати зовнішній вигляд таксі та покращити їх видимість, міністр транспорту Георг Лебер запровадив колір слонової кістки (RAL 1015) як обов’язковий для всіх таксі в Німеччині.
Цей вибір мав кілька практичних обґрунтувань: світлий колір був більш помітним на дорозі, допомагав утримувати транспортні засоби в чистоті, а також обмежував обігрів салону автомобіля в спекотні дні.
Нинішній ринок таксі Німеччини
В даний час ринок таксі в Німеччині добре організований і суворо регульований. У кожному місті є власні ліцензовані компанії таксі, які повинні відповідати певним стандартам і правилам. Таксі повинні бути обладнані лічильниками, а водії повинні проходити регулярні перевірки стану здоров'я та мати спеціальні права.
У великих містах, таких як Берлін, Мюнхен або Гамбург, також є мобільні додатки для замовлення таксі, такі як FreeNow, Taxi.de або MyTaxi. Uber, якому довелося адаптуватися до німецького законодавства, працює лише з сертифікованими водіями та транспортними засобами.
Ціни на таксі в Німеччині зазвичай вищі, ніж у Польщі, що пов’язано з вищою вартістю життя та більш обмежувальними правилами.
Німецьким таксистам часто доводиться платити високі ліцензійні збори та проходити ретельний технічний огляд своїх автомобілів. Німецькі таксі часто оснащені сучасними технологіями, такими як платіжні термінали, GPS і системи моніторингу автопарку.
Кольори таксі по всьому світу
Кольори таксі відрізняються і часто відображають місцеві правила, традиції та практичні потреби.
Ось огляд кольорів таксі в деяких ключових містах і країнах:
1. Сполучені Штати - Нью-Йорк: Жовті таксі є одним із найбільш впізнаваних символів Нью-Йорка. Жовтий колір був введений у 1967 році, щоб розрізняти ліцензовані таксі на багатолюдних вулицях. Зараз у Нью-Йорку налічується близько 13 500 жовтих таксі, в основному на Манхеттені. Є світло-зелені «боро таксі», які обслуговують інші райони.
2. Велика Британія – Лондон: у Лондоні традиційні чорні таксі, відомі як «чорні таксі», є символом елегантності та класу. Чорний колір практичний, приховує бруд і подряпини, що допомагає підтримувати транспортні засоби в чистоті. Система ліцензування цих таксі існує з 17 століття.
3. Японія – Токіо: Таксі в Токіо зазвичай білі, що відображає японську естетику мінімалізму та чистоти. Білий колір також сприяє зниженню температури в салоні транспортного засобу в спекотні дні і є символом професіоналізму та надійності транспортних послуг.
4. Індія – Калькутта: у Калькутті більшість таксі пофарбовані в жовтий колір. Як і в Нью-Йорку, жовтий колір добре помітний і допомагає пасажирам легко помітити доступні таксі на жвавих міських вулицях.
5. Мексика - Мексика: Таксі в Мексиці мають характерний зелено-білий колір, але з 2014 року також стали популярними рожеві таксі, якими керують жінки для жінок. Для підвищення безпеки пасажирів рожеві таксі оснащені аварійною кнопкою та GPS.
6. Марокко: у Марокко колір таксі відрізняється від міста до міста. У Касабланці, Рабаті та Фесі переважають зелені таксі, а в Марракеші та Агадірі – червоні. Жовті таксі можна зустріти в деяких туристичних районах.
7. Австралія – Сідней: у Сіднеї більшість таксі білого кольору. Білий колір є практичним у жаркому кліматі Австралії, оскільки він допомагає підтримувати нижчу температуру всередині автомобіля.
8. Іспанія: в Іспанії кольори таксі відрізняються від міста до міста. У Мадриді таксі білі з червоною смугою, а в Барселоні чорні з жовтими дверима. Ці кольори допомагають жителям і туристам легко ідентифікувати ліцензовані таксі.
Кольори таксі різняться в усьому світі та призначені для того, щоб їх було легко ідентифікувати та підвищити видимість і безпеку на дорогах.